Туберкульоз: міфи і реальність.

Загальні відомості

Туберкульоз – найпоширеніше інфекційне захворювання у світі, яке проявляється ураженням різних систем організму, хронічним перебігом та частими смертельними випадками.

Найчастішим ураженням туберкульозу є легені, хоча трапляються і позалегеневі форми: туберкульозний менінгіт, енцефаліт, туберкульоз кісток, суглобів, нирок, шкіри та ін.

Передається інфекція повітряно-крапельним шляхом від хворого на легеневу форму туберкульозу, який не проходить лікування. Заразитися можна від хворого при кашлі, чханні, розмові. Досить часто туберкульоз перебігає без вираженої клінічної картини, що робить цю інфекцію доволі підступною.

Статистичні дані

Щороку туберкульоз забирає життя в майже пів мільйона людей у всьому світі.

Гостро стоїть питання і в Україні. Серед країн Європи Україна знаходиться на другому місці після Росії по захворюваності на туберкульоз (із розрахунку на 100 000 населення). За 2018 р. всього по Україні зафіксовано 30 378 хворих на туберкульоз, з них близько 500 осіб становлять діти, лише у Львівській області виявлено 1727 хворих згідно статистичних даних Центру громадського здоров’я МОЗ України.

По Україні з 1995 році була оголошена епідемія туберкульозу, яка на сьогоднішній день на жаль не ліквідована. Найбільшою проблемою сьогодення стосовно туберекульозу є стійка резистентність збудника до антибіотиків.

Історія відкриття збудника

Туберкульоз вражав цивілізацію ще за часів Гіппократа.

До ХХ ст. туберкульоз часто називали “сухотами” і він був практично невиліковний. Багато видатних та талановитих людей страждали на цю недугу: Леся Українка, Максим Рильський, Марія Заньковецька, Михайло Драгоманов, лорд Байрон, Фредерік Шопен, Ніколо Паганіні… На жаль, на той час практично кожен випадок захворювання мав смертельний фінал.

У 1882 р. в Берліні мікробіолог Роберт Кох виділив вперше чисту культуру збудника, за що її назвали паличкою Коха. В подальшому Коху вдалося отримати туберкулін (екстракт туберкульозних культур), як ефективний діагностичний засіб при виявленні туберкульозу.

Після чого французькі вчені Кальмет і Герен створили вакцину від туберкульозу, яку вперше застосувалиу 1921 р. та побачили результат у зниженні смертності. Вже з 1950-х років стала обов’язковою вакцинація новонароджених. Лікування туберкульозу стало можливим з ери відкриття антибіотиків (початок 40-х років ХХ ст.).

Клінічні прояви

Симптомами туберкульозу є: кашель, що триває понад два тижні, підвищена температура тіла протягом тижня і більше, задишка, біль у грудях, зниження апетиту, слабість, втрата ваги, підвищене потовиділення, кровохаркання. Розрізняють відкриту (легеневу) та закриту форми туберкульозу.

Шляхи передачі збудника

Туберкульозом неможливо заразитися у громадському транспорті, кафе, супермаркеті а також через предмети побуту.

Небезпеку для оточуючих становлять далеко не всі хворі. Ступінь заразності залежить від форми та стадії патологічного процесу. Виділяти мікобактерії в навколишнє середовище може лише хворий в активній стадії легеневої форми (розпад легеневої тканини зі стадією бактеріовиділення).

Для того, щоб заразитися туберкульозною паличкою, потрібно проводити щодня багато часу біля хворого, що не лікується, причому в закритому приміщенні, близько 8 годин щодня протягом 3 місяців до початку лікування.

При спілкуванні з хворим на туберкульоз на відкритому повітрі ймовірність зараження знижується. При цьому зі всіх інфікованих лише 10% захворіють, а 90% осіб уникне захворювання через сильний протитуберкульозний імунітет.

Профілактика туберкульозу

Існує єдиний захист від туберкульозу – вакцинація БЦЖ, яку роблять у перші 3-7 днів дитини.

Якщо з якихось причин БЦЖ не була проведена в пологовому будинку, дитині проводиться в любому віці, попередньо виконавши пробу Манту.

Чому так важлива вакцинація БЦЖ?

На початку ХХ ст. в одну із клінік Нью-Йорку потрапив молодий чоловік із важким захворюванням. Він лежав на замерзлому балконі цієї клініки, вкритий вісімнадцятьма ковдрами так, що виглядав назовні лише його ніс. Цей хлопчина просив Бога дати йому шанс до життя, взамін пообіцяв зробити в своєму житті щось дуже вагоме. Це був Альфред Блелок, американський хірург, в якого на рентгені підтвердився туберкульоз. На щастя він поправився, але не одужав. Цей хірург зробив прорив в хірургічному лікування дітей з тетрадою Фалло (синіх дітей, які помирали без жодного шансу), запропонувавши анастомоз між лівою підключичною артерією та легеневою артерією. Цей анастомоз дарував дітям життя та готував до корегуючої операпції. Багато чого йому так і не вдалось здійснити через недугу.