Що може бути краще за відпочинок на природі в хорошій компанії разом з дітьми після довготривалого карантину? Небезпеку в лісі у весняно-літній період можуть становити кліщі.

Та найгірше не те, що кліщ може опинитися на тілі, присмоктавшись до шкіри, а те, що він може нас заразити однією із трьох чи більше небезпечних хворіб: хвороба Лайма, кліщовий енцефаліт, марсельська лихоманка.

За даними Львівського обласного лабораторного центру – кожен четвертий кліщ може бути інфікований, відповідно ризик підхопити якусь інфекційну хворобу – доволі високий.

Клінічно ці захворювання мають деяку схожість – обов’язково буде тривала гарячка, специфічний висип на тілі а також запальна реакція шкіри в місці укусу кліща.

Кліщовий вірусний енцефаліт хоч і трапляється в Україні, але крайнє рідко. За останні 15 років було виявлено 111 спорадичних випадків. Ендемічними зонами для цього захворювання є країни центральної і західної Європи, далекий схід Росії, північні провінції Китаю, Монголія.

Від кліщового енцефаліту є вакцина (ФСМЕ-Імун), тому при поїздках в країни Європи рекомендовано вакцинуватися, оскільки захворювання може закінчитись інвалідизацією або летальністю.

Марсельська лихоманка в Україні вважається найпоширенішим рикетсіозом — щороку відбувається від 20 до 40 випадків. Насправді ж захворюваність набагато більша, просто не завжди правильно діагностується. Цю хворобу назвають ще «літній тиф». Її можна привезти з прибережних країн – Португалії, Іспанії, Франції, Італії, Словенії, Грузії, АлбаніЇ. На жаль, вакцина від цього захворювання в процесі розробки.

Але найбільшої нашої уваги заслуговує хвороба Лайма (бореліоз), яка є однією з найбільш стрімко зростаючих у світі інфекцій. Її довгостроковий вплив на здоров’я може бути непередбачуваним. Це захворювання може шкідливо вплинути на нервову систему, шкіру, серце, опорно-руховий апарат.

Загалом медики називають бореліоз бомбою з годинниковим механізмом, яка здатна повністю зруйнувати здоров’я людини. На ранній стадії хвороба Лайма швидко лікується антибіотиками, але якщо її задавнити, у 25% випадків вона порушує роботу нервової системи, викликаючи параліч кінцівок і проблеми з пам’яттю.

В Україні щороку з цим захворюванням стикається близько 1500 осіб.

Збудником захворювання є бактерія, яку називають спірохета роду Borrelia. Резервуаром є дикі тварини, а переносниками – іксодові кліщі, які заражають людину при укусі.

Виділяють три стадії хвороби Лайма:

Перша або рання локалізована стадія характеризується появою на місці укусу округлої еритеми, схожої на мішень, що не зудить, розміром більше 5 см в діаметрі. З’являється в середньому через тиждень після укусу кліща. З часом вона росте в розмірі, а центр папули блідне (мігруюча еритема). Без лікування може тривати 2-3 тижні. У третини інфікованих осіб захворювання самостійно завершується, а в решти переходить у другу стадію.

Друга або рання дисемінована стадія характеризується ураженням різних органів і тканин, викликаючи множинні еритеми, артрит, міокардит, менінгіт, неврит і ін., а також гарячка. Клініка виникає через 2 міс. після появи еритеми. Клінічна картина може самостійно зникнути.

Третя стадія захворювання (пізня, хронічна) виникає через роки після укусу кліща, характеризується враженням суглобів, серця, нервової системи, що зумовлені аутоімунними процесами.

Хворі скаржаться на зниження як фізичної, так й розумової працездатності, швидку втомлюваність, розлади сну, біль у суглобах. На цій стадії типовими є ураження суглобів, які виникають у третини хворих. Можуть перебігати як артралгії, артрити з усіма ознаками запалення суглобів. Уражаються переважно великі суглоби (колінний, кульшовий). У окремих хворих з артритами хвороба є резистентною до лікування, має прогресуючий характер і призводить до інвалідності.

Ураження нервової системи пізнього періоду можуть перебігати у вигляді енцефалопатії, множинних мононевритів, хронічного енцефаломієліту. У окремих хворих виникають серйозні ураження міокарду з розвитком дилятаційної кардіоміопатії. Можуть спостерігатися пізні ураження шкіри у вигляді хронічного атрофічного акродерматиту (атрофія шкіри та підшкірної клітковини на розгинальних поверхнях кистей і стоп).

Діагностика бореліозу

При підозрі на це захворювання проводиться серологічне обстеження на виявлення антитіл до борелії. До уваги береться чотирикратне підвищення рівня антитіл в динаміці хвороби. Метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) є інформативним для верифікації діагнозу у випадку безеритемних форм хвороби. При пізніх дерматологічних проявах з біоптатів шкіри уражених ділянок часто вдається бактеріологічно виділити борелії.

Лікування

Раннє призначення антибіотикотерапії призводить до швидкого та повного виздоровлення хворих. Згідно рекомендацій Mayo Clinic (США) пероральний прийом антибіотиків являється стандартною терапією хвороби Лайма в ранньому періоді захворювання. Дорослим та дітям старше 8 років рекомендують прийом доксицикліну, а молодшим дітям, вагітним та жінкам, що годують грудьми призначають амоксицилін чи цефуроксим. Парентеральне введення антибіотика рекомендовано при враженні центральної нервової системи.

Профілактика хвороби Лайма полягає у застосуванні специфічних репелентів і негайного видалення кліща при його виявленні.

На жаль, вакцини від хвороби Лайма поки немає.

Рекомендуємо наступну тактику сімейного лікаря при зверненні пацієнта після укусу кліща та його видалення зі шкіри:

  • спостереження на протязі 1 місяця з приводу появи первинної еритеми в місці укусу,
  • якщо первинна еритема не з’явилася – кров на антитіла до борелій,
  • якщо еритема з’явилась – амоксицилін 50 мг/кг/д 14-21 день або цефуроксим – 14-21 день, з 12 років – доксициклін 200 мг 1 р/д 14-21 день,
  • якщо виявлені антитіла до борелій – лікування,
  • у випадку перебування кліща на тілі більше 36 год, призначається профілактичне лікування: доксициклін 200 мг 1 р/д 3 дні,
  • немає жодної потреби досліджувати кліща в лабораторному центрі.