Клінічний випадок з практики.

Неділя, вихідний день, клініка закрита. Дзвінок до мене: «Наша дитина важко дихає».

На цю фразу любий лікар буде реагувати відразу. Тому відповідь була миттєвою: «Зніміть відео самого дихання і скиньте мені». Після огляду відео набираю людей і кажу: «Сідайте в машину і приїжджайте до клініки. Я зараз там буду».

Можна було відправити людей до лікарні і продовжувати відпочивати. Але я знаю, що можу допомогти. Відкриваю клініку під одного пацієнта. Діагноз встановлений ще по відео. Оцінюю важкість стану. Робимо інгаляцію адреналіном та ін’єкцію дексаметазоном. Розписую лікування вдома, рекомендую свіже повітря, відпускаю людей.

Це був стенозуючий ларингіт у 8-місячного немовля, який нам вдалося зняти в умовах медичного центру та уникнути госпіталізації. Як правило, діти такого віку потребують госпіталізації і дуже часто потрапляють до реанімаційного відділення у зв’язку з важкістю стану і, на жаль, не завжди ми можемо досягти результату відразу. В цьому випадку нам пощастило.

Гострий стенозуючий ларингіт – “несправжній круп” — невідкладний стан, при якому вражаються голосові зв’язки, клінічно проявляється трьома симптомами: глибокий шумний вдих (інспіраторна задишка), грубий “гавкаючий” кашель, втрата чи осиплість голосу. Найчастішим збудником ларингіту є вірус парагрипу, хоча може бути викликаний іншим вірусом. Вразливою є категорія дітей віком від 6 місяців до 3-х років.

На огляді лікар проводить диференційну діагностику з бактеріальними захворюваннями верхніх і нижніх дихальних шляхів, епіглотитом, аспірацією стороннього тіла, гострою алергічною реакцією.

Внаслідок ураження вірусом дихальних шляхів дитини відбувається запалення, гіперемія та набряк слизової оболонки гортані, що призводить до звуження просвіту дихальних шляхів.

Хвороба починається раптово, на фоні повного здоров’я, як правило, посеред ночі з’являється задишка з шумним вдихом. Дитина починає дихати більш швидко і глибоко. З часом таке дихання може ставати неефективним, відбувається втягування грудної клітки під час вдиху, розвивається гіпоксія (зниження вмісту кисню в крові), гіперкапнія (підвищення вмісту вуглекислого газу в крові), що може призвести до дихальної недостатності та зупинки дихання.

Якщо дитині вчасно не надати допомогу, то ознаками розвитку дихальної недостатності будуть зменшення дихальних рухів, млявість, блідість та ціаноз. Стандартом допомоги дітям з важким крупом є епінефрин (адреналін) у вигляді інгаляції, оскільки саме він дасть швидкий результат на відміну від будесоніду (пульмікорту). Згодом продовжують терапію стероїдними гормонами, перевагу над преднізолом має дексаметазон.

Нижче надаємо відео, як виглядає інспіраторна задишка, а точніше, як вона звучить.

Рекомендуємо оглянути всім матерям, у кого є маленькі діти. Окрема подяка мамі за наданий дозвіл опублікувати відео з її немовлям.

Якщо ви почуєте і побачите щось подібне у своєї дитини, навіть якщо це посеред ночі, ви, не очікуючи до ранку, не дзвонячи до свого лікаря, бо він вам нічим не допоможе, викликаєте карету швидкої допомоги і їдете до лікарні. Очікування при цьому захворюванні може обернутися реанімаційним відділенням для вашої дитини.

Будьте завжди на сторожі здоров’я вашої малечі.

Антоник Лілія, лікар-педіатр

Гой Ольга, лікар-педіатр, лікар УЗД